Як відбувається процес документування злочину сексуального насильства?


Наприкінці травня генеральна прокурорка Ірина Венедиктова розказала, що першу справу про зґвалтування з боку російських військовослужбовців передали до суду. Після цього побільшало звернень на гарячі лінії правозахисних організацій від людей, які пережили сексуальне насильство, та які хочуть подати до суду, аби винних було покарано.


Ми розібралися разом з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» та благодійним фондом «Сильні» як заявити про скоєний злочин сексуального насильства пов'язаного з конфліктом, що для цього потрібно, як буде відбуватися розслідування, що буде після суду та про права людини, яка вирішила дати свідчення.


Що таке сексуальне насильство пов'язане з конфліктом?


Це воєнний злочин, відповідальність за який передбачена статтею 438 Кримінального кодексу України.

До сексуального насильства пов'язаного з конфліктом відноситься:

  • зґвалтування, зокрема вагінальне та анальне, проникнення частиною тіла або об’єктом, або оральне проникнення статевим органом як порушника, так і постраждалої;

  • погрози та спроби будь-якої форми зґвалтування або погрози та спроби інших сексуальних нападів;

  • каліцтво жіночих геніталій, зокрема каліцтво піхви, статевих губ, клітора, каліцтво грудей та сосків, каліцтво або відсікання чоловічих геніталій, або інші типи насильства проти статевих органів;

  • сексуальне рабство, зокрема шлюбне рабство або позашлюбне співжиття;

  • сексуальне катування, зокрема примус дивитися на сексуальну наругу над партнером чи дитиною;

  • примусова проституція;

  • примусова вагітність;

  • примусове оголенння.


Сексуальне насильство під час війни — це злочин без строку давності

Людина, яка пережила сексуальне насильство, як правило перебуває у важкому психологічному стані. Тому говорити, а тим більше заявити в поліцію про те, що з нею трапилося, може лише через певний проміжок часу. Сексуальне насильство, яке вчинене в умовах збройного конфлікту, — це міжнародний злочин, тому на нього не поширюються строки давності притягнення до відповідальності. Незалежно від того, коли людина заявить про злочин — винних можна бути притягнути до відповідальності.

Але важливо розуміти, що чим швидше людина заявить про вчинений злочин, тим легше буде зібрати докази та встановити винних у його скоєнні.


Що потрібно для документування злочину у поліції?

Документування злочину може відбуватися лише за усними свідченнями людини, яка пережила сексуальне насильство. Проте наявність доказів може пришвидшити притягнення до відповідальності насильників.

Зараз є різні варіанти безкоштовної правової підтримки для тих, хто пережив насильство. Адвокати/ки ЮрФем:підтримки зможуть супроводжувати людину впродовж усього процесу документування злочину. Щоб отримати допомогу в ЮрФем, потрібно зателефонувати на гарячу лінію +380681455590 або залишити заявку на сайті.


Медичний висновок. Щоб отримати такий висновок, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для проведення огляду тіла, фіксації тілесних ушкоджень, здачі аналізів до будь-якого медичного закладу. За можливості варто утриматися від приймання душу чи ванни до огляду лікарями.

БФ «Сильні» допомагає знайти лікарів, які максимально обережно та толерантно зможуть взяти необхідні докази та зафіксувати все. За потреби ви можете звернутися у чат-бот у Telegram https://t.me/strong_help_bot або ж заповнити форму https://bit.ly/sylni_help

Речові докази. Якщо є можливість, то краще не викидати, не одягати та не прати одяг, у якому людина була під час зґвалтування. Одяг варто зберігати в щільно закритому пакеті. Зберігати ці речі може бути дуже складно як психологічно, так і фізично, але саме ці докази можуть допомогти фахівцям притягнути винних до відповідальності.

Інформаційні докази. Розслідуванню допоможе будь-яка інформація про цей жахливий злочин. Тому за можливості запишіть (фізично чи в електронному форматі) про що гвалтівник(-и) говорили, які імена, назви, речі називали. Також це можуть бути деталі, які візуально/аудіально запамʼяталися, скріншоти повідомлень. Ця інформація допоможе слідчим ідентифікувати людей, які вчинили злочини щодо українців та українок.


Як відбувається процес свідчення?

Документування злочину сексуального насильства відбувається у поліції.

Кожна людина має право скористатися правовою допомогою адвоката/-ки, які можуть супроводжувати людину під час допиту та подальшої комунікації із правоохоронними органами. Зараз правову допомогу можна отримати безкоштовно після звернення до фахові організації або до системи безоплатної правової допомоги.

Людину, яка пережила сексуальне насильство, до звернення в поліцію опитує адвокат(-ка) із метою складення заяви. Протокол опитування від адвоката (-ки) потрібно долучити до заяви про вчинення злочину, щоб уникнути повторних запитань з боку слідчих та не допустити ретравматизації людини.


Процес надання свідчень юридично називається допитом, але фактично це розмова. Спершу людина розповідає свою історію, потім слідчий ставить запитання, щоб уточнити деталі. Якщо є інформація, про яку людина не хоче розповідати через певні причини — вона має право відмовитися. Подавати заяву в поліцію можна в будь-якому регіоні України, незалежно від того, де був вчинений злочин.

Перед початком розмови слідчий повинен роз’яснити права людини, розповісти про те, як буде здійснюватися опитування, як ця інформація буде використовуватися та кому передаватися. Слідчий має зазначити, які засоби фіксації розмови він буде використовувати — аудіо чи відеозапис. Людина, яка надає свідчення, повинна може дати на це згоду або може відмовитися від аудіо чи відео фіксації.

Є механізм, за яким людина, яка пережила сексуальне насильство, може давати свідчення лише 1 раз. Для цього допит може проводитися у судовому засіданні слідчим суддею, під звукозапис, незважаючи на те, що справа ще не перебуває на досудовому рослідуванні. За такого процесу, людина, яка пережила сексуальне насильство, не буде повторно давати показання на етапі судового розгляду справи. Якщо ж людина на етапі досудового розслідування давала показання слідчому, то людину можуть повторно допитувати ще в межах судового розгляду справи.


Як буде відбуватися розслідування доказів?

Після подання заяви про скоєний злочин сексуального насильства, правоохоронні органи зобов’язані відкрити кримінальне провадження та розпочати проведення слідчих дій для збору доказів.

Після отримання показань, залежно від обставин справи, проводяться інші слідчі дії, які необхідні для збору доказів вчинення кримінального правопорушення. Наприклад, призначаються та проводяться експертизи, беруться показання у свідків (за наявності). Після збору усіх доказів вчинення кримінального правопорушення складається обвинувачувальний акт, який скеровується до суду.


Які права має людина, яка готова задокументувати злочин?

Права людини залежать від того, який статус вона має у цій справі.

Людина, яка пережила сексуальне насильство та набула статусу потерпілої/го, має право:

  • подавати докази,

  • давати показання або відмовитися їх давати,

  • оскаржувати рішення, прийняті в рамках кримінального провадження,

  • користуватися правовою допомогою адвоката,

  • знайомитися з матеріалами кримінального провадження,

  • на застосування заходів безпеки щодо себе та отримання матеріпльного та морального відшкодування, заподіяного правопорушенням;

  • на забезпечення безпеки в разі наявності загрози його життю та здоров’ю.

Свідок, тобто людина, якій відомі певні обставини пов’язані зі злочином, має право:

  • давати показання,

  • ознайомлюватися з протоколом допиту,

  • має право також відмовитися давати будь-які показання, за умови, що останні стосується самого свідка, його членів сім’ї чи близьких родичів,

  • на забезпечення безпеки в разі наявності загрози його життю та здоров’ю.


Чи можна давати свідчення конфіденційно?

Заява про вчинення кримінального правопорушення, яка буде подана анонімно без зазначення ПІБ, не буде зареєстрована та прийнята. Відповідно людина не отримає статусу потерпілого/ї.

Однак після відкриття кримінального провадження до потерпілого чи свідка можуть бути застосовані заходи безпеки щодо захисту персональних даних таких осіб. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження.


Якщо говорити про розгляд справи в суді, то суд може прийняти рішення про проведення всього судового процесу або окремої його частини на закритому засіданні. Тоді в реєстрах, які є в публічному доступі, не будуть відображатися персональні дані осіб, які брали участь у справі. Також люди, які не є учасниками кримінального провадження не зможуть бути присутніми під час судового розгляду справи.


Чи можна відмовитися від своїх свідчень?

Людина, яка пережила сексуальне насильство, має право відмовитися від своїх свідчень на будь-якому етапі — від заяви про злочин у правоохоронні органи до розгляду справи в суді. Водночас, якщо людина є потерпілою від злочину сексуального насильства повязаного з конфліктом, то відмова від свідчень не призведе до закриття кримінального провадження. Адже цей вид злочину належить до публічного, а не приватного обвинувачення. У разі відмови людини від дачі показань та подальшої відмови в сприянні досудового розслідування — кримінальне провадження буде тривати.


Що буде відбуватися після суду?

Якщо суд виніс вирок, яким визнав особу винну, але без присутності винного, то в такому разі особа перебуває у міжнародному розшуку. Після виявлення цієї особи в іншій країні, у рамках міжнародного співробітництва може здійснюватися її екстрадиція, тобто видача Україні для подальшого відбування покарання на території нашої держави.

У випадку, якщо суд виніс рішення у присутності винної особи, відбувається її подальше направлення до установ виконання покарань.

Поміж іншого, особа, якій кримінальним правопорушення завдано матеріальної та моральної шкоди, має право на її відшкодування. Для цього, необхідно зробити цивільний позов на етапі досудового розслідування або тоді, коли обвинувачувальний акт буде переданий до суду.


Скільки часу може тривати процес досудового розслідування?

Тривалість досудового розслідування, як і судового провадження залежить від обставин справи, від процедури за якою воно здійснюється, а також від наявних доказів та вчинених слідчих дій. Наприклад, за тяжкий або особливо тяжкий злочин досудове розслідування може тривати не більше вісімнадцять місяців.